
ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ
Початком історії нашої Студії можна вважати знайомство Григорія Романовича Рейніна з Євгенієм Йосиповичем Зуєвим у 1976 році. Євгеній Йосипович працював головним масажистом у Маріїнському театрі, був потомственим цілителем і демонстрував справжні дива діагностики та лікування. Григорій Рейнін, інженер-фізик за першою освітою, навчався у нього близько трьох років. По суті, це була перша людина, яка демонструвала надзвичайно незвичний спосіб роботи з інформацією. Під час цих зустрічей відбулося ще одне важливе знайомство — з учителем самого Зуєва, психологом, доктором наук Володимиром Олександровичем Часовим, який став другим учителем Григорія Романовича.
Паралельно з цим відбувалися заняття бойовими мистецтвами у Бориса Шапіро, що супроводжувалися глибокою роботою з образами. У ті ж роки було багато знайомств із людьми, які практикували різні енергетичні практики. У 1980 році відбулася зустріч з Ігорем Миколайовичем Калінаускасом, який згодом став учителем, другом і однодумцем. Пізніше, у 1981 році, — знайомство з Аушрою Аугустінавічюте та спільні заняття типологією особистості й соціонікою, що переросли у багаторічну плідну співпрацю.
У 1987 році Григорій Рейнін вступив на психологічний факультет і захистив диплом з типології особистості у професора кафедри загальної психології Володимира Олександровича Ганзена.
Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років Григорій Романович працював у Ленінградському театральному інституті в лабораторії психології акторської творчості. Там він читав лекції про типи людей на режисерському факультеті.
Наприкінці 1980-х років інститут став одним із майданчиків програми з дослідження людей з видатними здібностями. У межах цієї програми проводилася серія експериментів, у яких науковці — фізики, біологи, хіміки, психологи та медики — вивчали своїми методами найрізноманітніших «незвичайних» людей.
Відбувалося це так: у будинок відпочинку збирали 70–80 екстрасенсів з усього Радянського Союзу і проводили з ними різноманітні експерименти з гіпнозу, діагностики, передачі інформації на відстані тощо. У цих дослідженнях практично не було ні наукових, ні ідеологічних заборон.
У програмі брали участь справді успішні люди, які займалися лікуванням, діагностикою, пошуком зниклих людей. З багатьма такими фахівцями Григорій Рейнін продовжував спілкуватися ще багато років.
Там були й відверті «відьми», і люди науки, і екстрасенси. Були колишні військові, люди після певних травм, ті, у кого здібності відкрилися спонтанно, і ті, хто прийшов до них через наполегливі заняття. У кожного була своя історія, своя концепція і власна міфологія того, що він робив.
Спостереження за такими людьми привели Григорія Романовича до певних висновків щодо того, як працює індивідуальна свідомість людини. Усе це сприяло появі моделі людського сприйняття і мислення «Бачу — Вірю — Знаю» як замкненої системи, у межах якої кожен має власний опис світу, відповідно до якого мислить і сприймає реальність. При цьому людина завжди наодинці зі своїм власним міфом: хтось молиться, хтось контактує з інопланетянами, хтось керує енергетичними потоками.
ЯК З'ЯВИВСЯ СЕНСИТИВНИЙ ТРЕНІНГ
Дослідження можливостей людської свідомості показали, що її потенціал надзвичайно великий. Однак наша система освіти переважно зосереджена на розвитку раціональної сфери й значно меншою мірою — образної.
Григорій Романович поставив собі за мету заповнити цю прогалину в освітній системі. У результаті було створено Сенситивний тренінг — курс з управління образною сферою мислення та гармонізації образної й логічної сфер свідомості. Частина матеріалу прийшла з книг, частина — з бойових мистецтв, частина — з досвіду спілкування з такими людьми, як Зуєв, Калінаускас, Ганзен, Ровнер та багатьма іншими. Деякі вправи він розробляв самостійно, інші — запозичував із різних систем і адаптував під власні завдання.
За оцінкою Григорія Романовича, близько 80% вправ сенситивного тренінгу виникли з медитативної роботи з Великими Арканами Таро.
Розпочалися експерименти. Григорій Рейнін зібрав невелику групу з 7 осіб, і вони почали випробовувати ці вправи на собі. Знадобилося близько шести років, щоб Сенситивний тренінг сформувався як цілісна практика у форматі чотирьох днів по чотири години. Відтоді з’явилася можливість на практиці досліджувати модель «Бачу — Вірю — Знаю».
Тренінг проходили дуже різні люди: інженери, актори, бізнесмени, фахівці ІТ-сфери, музиканти, цілителі. Бували й дуже специфічні групи — наприклад, у Литві існувала група з 200 осіб з Академії екстрасенсорики.
Після сенситивного тренінгу почали з’являтися більш вузькоспеціалізовані курси.
Серед перших були тренінг «Креативності» та тренінг «Подорожі свідомості» з використанням змінених станів. У 1990-х роках багато людей займалися дослідженням змінених станів свідомості, зокрема із застосуванням спеціальних засобів.
Згодом з’явилися й інші практики: «Матеріалізація» (сенситивний тренінг II ступеня), «Ступені свободи свідомості», «Практики Пустої форми», практика «Лабіринт», «Психотехніки для життя» та багато іншого.
Усі практики, які ми пропонуємо в Студії 21, виникли з досвіду та багаторічної роботи Григорія Рейніна — його досліджень, медитативних практик і експериментів.
Якщо вам відгукується такий підхід — приєднуйтеся.
У нас тепла й жива спільнота людей, які цікавляться самодослідженням.
Будемо на зв'язку
Якщо ви хочете про щось запитати нас чи щось запропонувати – пишіть!




















